Пані Тетяно, важливо, що інформаційний матеріал не обмежується інструментальним рівнем, а виходить на ціннісні сенси, а це відповідальність за слово, етику комунікації, формування інформаційної стійкості та збереження НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ!. У цьому контексті образ уроку української мови й літератури як «уроку інформаційної оборони» звучить переконливо й концептуально влучно. Дякую
Стаття є актуальною та змістовною, адже розкриває важливість наступності між базовою та профільною середньою освітою в умовах НУШ. Авторка переконливо показує, як профільне навчання сприяє свідомому вибору освітньої траєкторії учнів і розвитку їхніх компетентностей. Дякую
Роль медіаосвіти в освітньому процесу на сучасному етапі є надзвичайно актуальною. Матеріал, який виклала у статті пані Тетяна, доводить, що медіаосвіта допомає вдосконалити мовну компетентність, адже знання мови — це не лише відсутність помилок у диктанті, а здатність бути переконливим, захищеним від маніпуляцій та конкурентоспроможним у сучасному світі. Дякую.
Блискуча стаття! Ви просто і зрозуміло пояснили, як навчити дітей розрізняти маніпуляції та «мову ворожнечі». Сьогодні це чи не найважливіша навичка для молоді. Ваші методичні знахідки дуже сучасні та легкі в застосуванні. Дякую за вашу працю!
Тетяна Володимирівна у статті розкриває значення медіаосвіти в умовах сучасних викликів та обґрунтовує її провідну роль у мовно-літературному навчанні учнів. Авторка наводить теоретичні засади медіаграмотності , описує методичні підходи до її інтеграції на уроках мови і літератури, способи аналізу медіатекстів, можливості розвитку творчих медіапроєктів. Цікаво, змістовно, креативно !
Стаття є актуальною, змістовною та методично цінною. Автор переконливо показує, що уроки української мови й літератури мають потужний потенціал для формування медіаграмотності, критичного мислення та інформаційної стійкості учнів. Особливо вдало поєднано теоретичні положення з конкретними прикладами роботи на уроці: аналіз мови ворожнечі, дискурс антиутопії, робота з історичними джерелами, поняття ненадійного оповідача. Цінним є акцент на етичній відповідальності слова та ролі вчителя-філолога в сучасному інформаційному просторі. Матеріал може бути корисним як для вчителів-практиків, так і для студентів філологічних спеціальностей, оскільки пропонує не лише ідеї, а й готові напрями для роботи на уроках. Стаття мотивує переосмислити урок літератури як простір формування свідомого, медіаграмотного громадянина.
Пані Тетяна у статті обґрунтовує, що медіаосвіта у філологічному профілі є стратегічним інструментом протидії дезінформації в умовах сучасної інформаційної війни. Оскільки маніпуляції та фейки існують у формі тексту, філологічний аналіз слова й контексту стає основою для розвитку критичного мислення. Інтеграція інфомедійної грамотності в уроки мови та літератури дозволяє учням ефективно розпізнавати мову ворожнечі та приховані маніпуляції. Дякую.
Стаття Пані Тетяни є надзвичайно актуальною та соціально значущою. Показано взаємозв’язок між вивченням мови й літератури та формуванням здатності учнів розпізнавати маніпуляції, фейки та пропагандистські наративи. Стаття становить практичний інтерес для всіх, хто впроваджує медіа освіту в освітній простір.
Цілком згодна з пані Тетяною, що формування навичок медіаграмотності є одним із факторів соціалізації та подальшого навчання. Уміння критично оцінювати джерела, перевіряти факти, ставити правильні запитання до контенту допомагають бути об'єктивними, не піддаватися емоційним впливам, уникати маніпуляцій та шахрайства. Запропоновані види робіт обов'язково використаю і на уроках зарубіжної літератури
Пані Тетяно, важливо, що інформаційний матеріал не обмежується інструментальним рівнем, а виходить на ціннісні сенси, а це відповідальність за слово, етику комунікації, формування інформаційної стійкості та збереження НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ!. У цьому контексті образ уроку української мови й літератури як «уроку інформаційної оборони» звучить переконливо й концептуально влучно. Дякую
ВідповістиВидалитиДякую
ВидалитиСтаття є актуальною та змістовною, адже розкриває важливість наступності між базовою та профільною середньою освітою в умовах НУШ. Авторка переконливо показує, як профільне навчання сприяє свідомому вибору освітньої траєкторії учнів і розвитку їхніх компетентностей. Дякую
ВідповістиВидалитиДякую
ВидалитиРоль медіаосвіти в освітньому процесу на сучасному етапі є надзвичайно актуальною. Матеріал, який виклала у статті пані Тетяна, доводить, що медіаосвіта допомає вдосконалити мовну компетентність, адже знання мови — це не лише відсутність помилок у диктанті, а здатність бути переконливим, захищеним від маніпуляцій та конкурентоспроможним у сучасному світі. Дякую.
ВідповістиВидалитиДякую
ВидалитиБлискуча стаття! Ви просто і зрозуміло пояснили, як навчити дітей розрізняти маніпуляції та «мову ворожнечі». Сьогодні це чи не найважливіша навичка для молоді. Ваші методичні знахідки дуже сучасні та легкі в застосуванні. Дякую за вашу працю!
ВідповістиВидалитиДякую
ВидалитиТетяна Володимирівна у статті розкриває значення медіаосвіти в умовах сучасних викликів та обґрунтовує її провідну роль у мовно-літературному навчанні учнів. Авторка наводить теоретичні засади медіаграмотності , описує методичні підходи до її інтеграції на уроках мови і літератури, способи аналізу медіатекстів, можливості розвитку творчих медіапроєктів. Цікаво, змістовно, креативно !
ВідповістиВидалитиДякую
ВидалитиСтаття є актуальною, змістовною та методично цінною. Автор переконливо показує, що уроки української мови й літератури мають потужний потенціал для формування медіаграмотності, критичного мислення та інформаційної стійкості учнів. Особливо вдало поєднано теоретичні положення з конкретними прикладами роботи на уроці: аналіз мови ворожнечі, дискурс антиутопії, робота з історичними джерелами, поняття ненадійного оповідача.
ВідповістиВидалитиЦінним є акцент на етичній відповідальності слова та ролі вчителя-філолога в сучасному інформаційному просторі. Матеріал може бути корисним як для вчителів-практиків, так і для студентів філологічних спеціальностей, оскільки пропонує не лише ідеї, а й готові напрями для роботи на уроках. Стаття мотивує переосмислити урок літератури як простір формування свідомого, медіаграмотного громадянина.
Дякую
ВидалитиПані Тетяна у статті обґрунтовує, що медіаосвіта у філологічному профілі є стратегічним інструментом протидії дезінформації в умовах сучасної інформаційної війни. Оскільки маніпуляції та фейки існують у формі тексту, філологічний аналіз слова й контексту стає основою для розвитку критичного мислення. Інтеграція інфомедійної грамотності в уроки мови та літератури дозволяє учням ефективно розпізнавати мову ворожнечі та приховані маніпуляції. Дякую.
ВідповістиВидалитиСтаття Пані Тетяни є надзвичайно актуальною та соціально значущою. Показано взаємозв’язок між вивченням мови й літератури та формуванням здатності учнів розпізнавати маніпуляції, фейки та пропагандистські наративи. Стаття становить практичний інтерес для всіх, хто впроваджує медіа освіту в освітній простір.
ВідповістиВидалитиЦілком згодна з пані Тетяною, що формування навичок медіаграмотності є одним із факторів соціалізації та подальшого навчання. Уміння критично оцінювати джерела, перевіряти факти, ставити правильні запитання до контенту допомагають бути об'єктивними, не піддаватися емоційним впливам, уникати маніпуляцій та шахрайства. Запропоновані види робіт обов'язково використаю і на уроках зарубіжної літератури
ВідповістиВидалити