Стаття справляє надзвичайно позитивне враження завдяки своїй актуальності, глибокому теоретичному підґрунтю та чіткій практичній спрямованості. Мельник Наталії вдалося переконливо обґрунтувати важливість інтеграції фактчекінгу та медіаграмотності саме в контексті профільної освіти, що є особливо цінним в умовах інформаційного перенасичення та війни. Особливо цінною є орієнтація на міжпредметну інтеграцію та використання інструментів, якими послуговуються професійні фактчекери, що наближує навчальний процес до реальних життєвих ситуацій.
В умовах сучасного інформаційного суспільства, коли потік даних є практично безперервним, а маніпулятивні технотлогії стають дедалі складнішими, тема медіаграмотності для учнів набуває критичної важливості. Представлена робота пропонує системний підхід до трансформації ролі учня: від об’єкта інформаційного впливу до суб’єкта, здатного аналізувати та верифікувати контент.
Мельник Наталія вдало акцентує увагу на профільному навчанні, де інтеграція навичок фактчекінгу не виглядає як «додаткове навантаження», а стає органічним інструментом вивчення суспільно-гуманітарних або природничих дисциплін. Особливо цінним є те, що програма орієнтована на розвиток м’яких навичок (soft skills), які є базовими для сучасної професійної реалізації.
Наталія Мельник надала не лише глибоке теоретичне визначення дійсно нагальній проблемі, але і запропонувала практичні шляхи її вирішення, що є надзвичайно цінним.
Пані Наталіє, дякую за актуальну та змістовну статтю. Дуже сподобалась ідея інтеграції фактчекінгу та медіаграмотності у профільне навчання. Чіткий поділ понять медіаграмотності, медіакомпетентності та фактчекінгу допомагає краще зрозуміти їхнє призначення. Особливо цікаво виглядає практична частина з прикладами кейсів і методик для різних профілів. Завдання, спрямовані на виявлення маніпуляцій у новинах, перевірку статистики чи створення власного медіапродукту, виглядають дуже корисними і сучасними. Такий підхід справді сприяє розвитку критичного мислення та інформаційного імунітету в учнів.
Стаття Наталії Борисівни, є актуальним і ґрунтовним дослідженням проблеми формування критичного мислення учнів в умовах інформаційного перевантаження та інформаційної війни. Вона переконливо обґрунтовує необхідність інтеграції фактчекінгу та медіаграмотності в профільну освіту, поєднуючи теоретичні підходи з практичними кейсами для різних освітніх напрямів. Особливо цінним є акцент на міжпредметності, проєктній діяльності та використанні інструментів, наближених до реальних практик професійних фактчекерів. Запропоновані завдання сприяють формуванню не лише медіакомпетентності, а й громадянської відповідальності учнів, що робить статтю корисною для адміністрації закладів освіти та педагогів-практиків.
Людмила Пелешанко. В умовах цифровізаціі суспільстваінтеграція фактчекінгу та медіа грамотності є актуальною проблемою, тому що сучасний здобувач освіти повинен мати сформоване мислення та високий рівень інформаційної культури. У статті пані Наталія розкриває як підвищити практико-орієнтований характер освітнього процесу. Вона акцентує як в зміст предметів органічно включати фактчекінг та медіаграмотність, завдяки чому формуються такі метапредметні компетенції , як аналітичні навички, здатність до аргументованих суджень та вмінь ставити уточнювальні запитання до інформації. Фахівець розкриває в своєму дослідженні інтеграцію в освітній процес на практичній основі. Нею розроблені модулі, їх структури та методи, а саме: алгоритм фактчекінгу для вихованців різних вікових категорій ( прості і складні кейси, чек-листи, вправи); алгоритм оцінювання за вмінням ставити запитання та аргументувати висновки; алгоритм роботи з інтернет джерелами та ШІ, необхідність інформацію перевіряти, зменшувати довіру до чуток і фейків, порівнювати офіційні документи і їх медійну інтерпретацію. Я впевнена, що кожен педагог , ознайомившись із індивідуальним досвідом авторки, зможе реалізувати основну мету в контексті профільного навчання : формування навичок перевірки інформації, вміння відрізняти доказові дані від маніпулятивних, забезпечення відповідального використання цифрових джерел.
Стаття Наталії Мельникової є взірцем системного підходу до вирішення проблеми «інформаційного хаосу» в освітньому середовищі. Автор не просто констатує проблему вразливості молоді перед маніпуляціями, а пропонує чітку дорожню карту інтеграції інфомедійного імунітету в профільну освіту. Робота Наталії Мельникової є надзвичайно актуальним методичним ресурсом. Вона переконливо доводить, що формування критичного мислення — це не просто освітній тренд, а стратегічна місія школи в умовах інформаційної війни. Матеріал надихає на практичне впровадження і дає вчителю готові інструменти для виховання відповідального та свідомого громадянина.
Підтримую думки моїх колег про актуальність та значимість статті Натілії Борисівни. Орієнтація на міжпредметну інтеграцію сприяє формуванню критичного мислення через медіаграмотність учнів , передбачає навчання їх аналізувати, оцінювати, відрізняти факти від суджень, ставити запитання та розглядати різні точки зору,що критично важливоособливо в умовах війни. Особливо цінним є практичний характер матеріалу. Авторка майстерно поєднує начальний матеріал з творчим підходом,прослідковується глибоке розуміння проблеми та майстерність вчителя у вироблені алгоритму фактчекінгу для здобувачів освіти різних вікових категорій. Дякую за ц
У статті Наталії Борисівни розглядається проблема трансформації учня від пасивного споживача інформації до критичного мислителя в умовах сучасного інформаційного суспільства. Це дуже нагальна та глобальна тема, саме, в наших українських реаліях, коли агресором ведеться безпрецедентна гібридна війна століття і саме інформаційний фронт є важливим визначальним фактором стратегії перемоги. Тому вчительська роль у допомозі нашим учням-дітям критично вирізняти правду від неправди, друзів від ворогів, відфільтровувати інформаційне сміття є однією з найваживіших, на мою думку.
Дякую Наталії Борисівні за статтю, у якій вибудувано логічний перехід від загальних уявлень про медіаграмотність до практичного застосування фактчекінгу в профільній освіті. Важливим є чітке розмежування ключових понять, що допомагає педагогам і учням усвідомлювати, які навички та компетентності варто формувати, а не сприймати терміни як синоніми. Це створює основу для цілеспрямованої роботи з інформацією, розпізнавання меседжів та відповідального її використання. Матеріал показує, як ці поняття реалізуються в освітньому процесі через конкретні практичні завдання, кейси та алгоритми роботи. Такий підхід, коли учні не лише отримують знання, а й застосовують їх у реальних ситуаціях, є важливою складовою сучасної освіти, що готує учнів до життя в інформаційному суспільстві. Поданий матеріал демонструє, як елементи фактчекінгу органічно реалізовуються у профільному навчанні різних напрямів і може слугувати педагогам наочним прикладом виваженого методичного підходу до формування критичного мислення та інформаційної компетентності.
Стаття Наталії Борисівни є актуальним і практикоорієнтованим дослідженням проблеми інтеграції фактчекінгу та медіаграмотності в систему профільного навчання. Авторка переконливо демонструє перехід від теоретичного усвідомлення медіаризиків до формування в учнів реальних інструментів критичного аналізу інформації, що є надзвичайно важливим в умовах інформаційного перевантаження та гібридної війни. Особливу цінність становить чітке розмежування понять «медіаграмотність», «медіакомпетентність» і «фактчекінг», а також запропоновані міжпредметні кейси для гуманітарного й природничо-математичного профілів. Представлений досвід повністю відповідає засадам Нової української школи, оскільки сприяє формуванню ключових компетентностей, розвитку критичного мислення, громадянської відповідальності та здатності учнів застосовувати знання у реальних життєвих ситуаціях.
Стаття Наталії Мельникової «Від пасивного споживача до критичного мислителя» є ґрунтовним методичним посібником для сучасного педагога.Цей матеріал пропонує конкретний прикладний інструментарій для вчителя-практика. Автор дуже чітко розмежовує поняття, які часто плутають у педагогічному середовищі. Це створює міцний теоретичний фундамент: Медіаграмотність – це «база» (теорія).; Медіакомпетентність — це поведінка (етика та ефективність); Фактчекінг – це «зброя» (конкретний інструментарій верифікації). Найсильнішою стороною статті є розподіл кейсів за напрямами навчання. Це вирішує проблему «куди втиснути медіаграмотність», показуючи, що вона органічно вплітається у теперішні предмети: Гуманітарний блок: Боротьба з маніпуляціями мовою Завдання «Детектори мовних маніпуляцій» та «Два погляди на подію» допомагають учням зрозуміти, що історія та новини — це не лише факти, а й способи їх інтерпретації. Технологічний блок: Цифрова гігієна та математика Кейс про візуальні маніпуляції з графіками (обрізана вісь Y, некоректні масштаби) — це блискучий приклад того, як математика рятує від омани. Автор справедливо зауважує, що цифри можуть «брехати» так само майстерно, як і слова. Стаття Мельникової Н. є готовим алгоритмом для заступника директора з НВР щодо впровадження наскрізних навичок у школі. Цінність: Перехід від теорії до створення власного медіапродукту (контр-наративів). Результат: Формування «інфомедійного імунітету», що в умовах війни є питанням виживання нації. Ця стаття є логічним продовженням теми медіаосвіти, перекладаючи її на плоскість практичного тренінгу . Вона буде корисною для всієї освітянської спільноти України.
На мою думку стаття є актуальним і ґрунтовним дослідженням проблеми інтеграції фактчекінгу та медіаграмотності в освітній процес профільної школи в умовах сучасного інформаційного простору. Наталія Борисівна переконливо обґрунтовує необхідність формування інфомедійного імунітету в учнів, особливо зважаючи на виклики інформаційного перевантаження та психологічної вразливості молоді в умовах війни. Головне є чітке розмежування ключових понять — медіаграмотності, медіакомпетентності та фактчекінгу, а також акцент на практичному застосуванні верифікаційних навичок у різних профілях навчання. Запропонований підхід сприяє переходу від теоретичного осмислення медіа до формування сталих практичних умінь, що є важливою складовою підготовки відповідального й критично мислячого громадянина. Дякую за цікаву і змістовну статтю.
Дякую, пані Наталіє. У Вашій роботі добре поєднуються теоретичне обґрунтування і практичні приклади. Це робить матеріал справді корисним для вчителів. Щиро Вам дякую!!!!!
Дуже актуальна тема на сьогодні. Хочу додати, що важливо не лише перевіряти дійсність того чи іншого факту, але і запобігати поширенню фейкової інформації. Замість того, щоб ставати ланкою цього бракованого ланцюжка, потрібно розірвати його і надавши спростування, створити зворотній ефект.
Поділяю вашу думку. Навіть дорослі люди часто поширюють інформацію, яка є фейком. І зовсім не замислюються, що тим самим стають інструментом формування спотвореної уяви про ті чи інші події або явища. Дякую вам за вашу реакцію
Автор переконливо позиціонує школу як простір формування інфомедійного імунітету, де учнів цілеспрямовано навчають розпізнавати правду та протидіяти маніпуляціям у різних освітніх профілях. Практична інтеграція фактчекінгу в профільні дисципліни демонструє ефективність медіаосвіти як наскрізної компетентності, що перетворює школу з джерела знань на середовище розвитку критичного мислення й відповідального громадянства.
Стаття справляє надзвичайно позитивне враження завдяки своїй актуальності, глибокому теоретичному підґрунтю та чіткій практичній спрямованості. Мельник Наталії вдалося переконливо обґрунтувати важливість інтеграції фактчекінгу та медіаграмотності саме в контексті профільної освіти, що є особливо цінним в умовах інформаційного перенасичення та війни. Особливо цінною є орієнтація на міжпредметну інтеграцію та використання інструментів, якими послуговуються професійні фактчекери, що наближує навчальний процес до реальних життєвих ситуацій.
ВідповістиВидалитиПані Юліє, дякую за ваш коментар. Мені важливо, що ви звернули увагу на практичну спрямованість статті.
ВидалитиВ умовах сучасного інформаційного суспільства, коли потік даних є практично безперервним, а маніпулятивні технотлогії стають дедалі складнішими, тема медіаграмотності для учнів набуває критичної важливості. Представлена робота пропонує системний підхід до трансформації ролі учня: від об’єкта інформаційного впливу до суб’єкта, здатного аналізувати та верифікувати контент.
ВідповістиВидалитиМельник Наталія вдало акцентує увагу на профільному навчанні, де інтеграція навичок фактчекінгу не виглядає як «додаткове навантаження», а стає органічним інструментом вивчення суспільно-гуманітарних або природничих дисциплін. Особливо цінним є те, що програма орієнтована на розвиток м’яких навичок (soft skills), які є базовими для сучасної професійної реалізації.
Пані Вікторіє, дякую вам за ваш коментар. Сподобалась ваша думка щодо soft skills.
ВидалитиНаталія Мельник надала не лише глибоке теоретичне визначення дійсно нагальній проблемі, але і запропонувала практичні шляхи її вирішення, що є надзвичайно цінним.
ВідповістиВидалитиПані Ірино, щиро вдячна ща ваш коментар
ВидалитиПані Наталіє, дякую за актуальну та змістовну статтю. Дуже сподобалась ідея інтеграції фактчекінгу та медіаграмотності у профільне навчання. Чіткий поділ понять медіаграмотності, медіакомпетентності та фактчекінгу допомагає краще зрозуміти їхнє призначення. Особливо цікаво виглядає практична частина з прикладами кейсів і методик для різних профілів. Завдання, спрямовані на виявлення маніпуляцій у новинах, перевірку статистики чи створення власного медіапродукту, виглядають дуже корисними і сучасними. Такий підхід справді сприяє розвитку критичного мислення та інформаційного імунітету в учнів.
ВідповістиВидалитиСтаття Наталії Борисівни, є актуальним і ґрунтовним дослідженням проблеми формування критичного мислення учнів в умовах інформаційного перевантаження та інформаційної війни. Вона переконливо обґрунтовує необхідність інтеграції фактчекінгу та медіаграмотності в профільну освіту, поєднуючи теоретичні підходи з практичними кейсами для різних освітніх напрямів. Особливо цінним є акцент на міжпредметності, проєктній діяльності та використанні інструментів, наближених до реальних практик професійних фактчекерів. Запропоновані завдання сприяють формуванню не лише медіакомпетентності, а й громадянської відповідальності учнів, що робить статтю корисною для адміністрації закладів освіти та педагогів-практиків.
ВідповістиВидалитиЛюдмила Пелешанко. В умовах цифровізаціі суспільстваінтеграція фактчекінгу та медіа грамотності є актуальною проблемою, тому що сучасний здобувач освіти повинен мати сформоване мислення та високий рівень інформаційної культури.
ВідповістиВидалитиУ статті пані Наталія розкриває як підвищити практико-орієнтований характер освітнього процесу. Вона акцентує як в зміст предметів органічно включати фактчекінг та медіаграмотність, завдяки чому формуються такі метапредметні компетенції , як аналітичні навички, здатність до аргументованих суджень та вмінь ставити уточнювальні запитання до інформації.
Фахівець розкриває в своєму дослідженні інтеграцію в освітній процес на практичній основі. Нею розроблені модулі, їх структури та методи, а саме: алгоритм фактчекінгу для вихованців різних вікових категорій ( прості і складні кейси, чек-листи, вправи); алгоритм оцінювання за вмінням ставити запитання та аргументувати висновки; алгоритм роботи з інтернет джерелами та ШІ, необхідність інформацію перевіряти, зменшувати довіру до чуток і фейків, порівнювати офіційні документи і їх медійну інтерпретацію.
Я впевнена, що кожен педагог , ознайомившись із індивідуальним досвідом авторки, зможе реалізувати основну мету в контексті профільного навчання : формування навичок перевірки інформації, вміння відрізняти доказові дані від маніпулятивних, забезпечення відповідального використання цифрових джерел.
Стаття Наталії Мельникової є взірцем системного підходу до вирішення проблеми «інформаційного хаосу» в освітньому середовищі. Автор не просто констатує проблему вразливості молоді перед маніпуляціями, а пропонує чітку дорожню карту інтеграції інфомедійного імунітету в профільну освіту. Робота Наталії Мельникової є надзвичайно актуальним методичним ресурсом. Вона переконливо доводить, що формування критичного мислення — це не просто освітній тренд, а стратегічна місія школи в умовах інформаційної війни. Матеріал надихає на практичне впровадження і дає вчителю готові інструменти для виховання відповідального та свідомого громадянина.
ВідповістиВидалитиПідтримую думки моїх колег про актуальність та значимість статті Натілії Борисівни.
ВідповістиВидалитиОрієнтація на міжпредметну інтеграцію сприяє формуванню критичного мислення через медіаграмотність учнів , передбачає навчання їх аналізувати, оцінювати, відрізняти факти від суджень, ставити запитання та розглядати різні точки зору,що критично важливоособливо в умовах війни.
Особливо цінним є практичний характер матеріалу. Авторка майстерно поєднує начальний матеріал з творчим підходом,прослідковується глибоке розуміння проблеми та майстерність вчителя у вироблені алгоритму фактчекінгу для здобувачів освіти різних вікових категорій.
Дякую за ц
У статті Наталії Борисівни розглядається проблема трансформації учня від пасивного споживача інформації до критичного мислителя в умовах сучасного інформаційного суспільства. Це дуже нагальна та глобальна тема, саме, в наших українських реаліях, коли агресором ведеться безпрецедентна гібридна війна століття і саме інформаційний фронт є важливим визначальним фактором стратегії перемоги. Тому вчительська роль у допомозі нашим учням-дітям критично вирізняти правду від неправди, друзів від ворогів, відфільтровувати інформаційне сміття є однією з найваживіших, на мою думку.
ВідповістиВидалитиДякую Наталії Борисівні за статтю, у якій вибудувано логічний перехід від загальних уявлень про медіаграмотність до практичного застосування фактчекінгу в профільній освіті. Важливим є чітке розмежування ключових понять, що допомагає педагогам і учням усвідомлювати, які навички та компетентності варто формувати, а не сприймати терміни як синоніми. Це створює основу для цілеспрямованої роботи з інформацією, розпізнавання меседжів та відповідального її використання. Матеріал показує, як ці поняття реалізуються в освітньому процесі через конкретні практичні завдання, кейси та алгоритми роботи. Такий підхід, коли учні не лише отримують знання, а й застосовують їх у реальних ситуаціях, є важливою складовою сучасної освіти, що готує учнів до життя в інформаційному суспільстві. Поданий матеріал демонструє, як елементи фактчекінгу органічно реалізовуються у профільному навчанні різних напрямів і може слугувати педагогам наочним прикладом виваженого методичного підходу до формування критичного мислення та інформаційної компетентності.
ВідповістиВидалитиСтаття Наталії Борисівни є актуальним і практикоорієнтованим дослідженням проблеми інтеграції фактчекінгу та медіаграмотності в систему профільного навчання. Авторка переконливо демонструє перехід від теоретичного усвідомлення медіаризиків до формування в учнів реальних інструментів критичного аналізу інформації, що є надзвичайно важливим в умовах інформаційного перевантаження та гібридної війни. Особливу цінність становить чітке розмежування понять «медіаграмотність», «медіакомпетентність» і «фактчекінг», а також запропоновані міжпредметні кейси для гуманітарного й природничо-математичного профілів. Представлений досвід повністю відповідає засадам Нової української школи, оскільки сприяє формуванню ключових компетентностей, розвитку критичного мислення, громадянської відповідальності та здатності учнів застосовувати знання у реальних життєвих ситуаціях.
ВідповістиВидалитиСтаття Наталії Мельникової «Від пасивного споживача до критичного мислителя» є ґрунтовним методичним посібником для сучасного педагога.Цей матеріал пропонує конкретний прикладний інструментарій для вчителя-практика. Автор дуже чітко розмежовує поняття, які часто плутають у педагогічному середовищі. Це створює міцний теоретичний фундамент:
ВідповістиВидалитиМедіаграмотність – це «база» (теорія).; Медіакомпетентність — це поведінка (етика та ефективність); Фактчекінг – це «зброя» (конкретний інструментарій верифікації). Найсильнішою стороною статті є розподіл кейсів за напрямами навчання. Це вирішує проблему «куди втиснути медіаграмотність», показуючи, що вона органічно вплітається у теперішні предмети: Гуманітарний блок: Боротьба з маніпуляціями мовою
Завдання «Детектори мовних маніпуляцій» та «Два погляди на подію» допомагають учням зрозуміти, що історія та новини — це не лише факти, а й способи їх інтерпретації.
Технологічний блок: Цифрова гігієна та математика
Кейс про візуальні маніпуляції з графіками (обрізана вісь Y, некоректні масштаби) — це блискучий приклад того, як математика рятує від омани. Автор справедливо зауважує, що цифри можуть «брехати» так само майстерно, як і слова.
Стаття Мельникової Н. є готовим алгоритмом для заступника директора з НВР щодо впровадження наскрізних навичок у школі.
Цінність: Перехід від теорії до створення власного медіапродукту (контр-наративів).
Результат: Формування «інфомедійного імунітету», що в умовах війни є питанням виживання нації.
Ця стаття є логічним продовженням теми медіаосвіти, перекладаючи її на плоскість практичного тренінгу . Вона буде корисною для всієї освітянської спільноти України.
На мою думку стаття є актуальним і ґрунтовним дослідженням проблеми інтеграції фактчекінгу та медіаграмотності в освітній процес профільної школи в умовах сучасного інформаційного простору. Наталія Борисівна переконливо обґрунтовує необхідність формування інфомедійного імунітету в учнів, особливо зважаючи на виклики інформаційного перевантаження та психологічної вразливості молоді в умовах війни. Головне є чітке розмежування ключових понять — медіаграмотності, медіакомпетентності та фактчекінгу, а також акцент на практичному застосуванні верифікаційних навичок у різних профілях навчання. Запропонований підхід сприяє переходу від теоретичного осмислення медіа до формування сталих практичних умінь, що є важливою складовою підготовки відповідального й критично мислячого громадянина. Дякую за цікаву і змістовну статтю.
ВідповістиВидалитиГарна стаття. Звертає увагу на основи формування критичного мислення і становлення психічного здоров'я.
ВідповістиВидалитиДякую, пані Наталіє. У Вашій роботі добре поєднуються теоретичне обґрунтування і практичні приклади. Це робить матеріал справді корисним для вчителів.
ВідповістиВидалитиЩиро Вам дякую!!!!!
Дуже актуальна тема на сьогодні. Хочу додати, що важливо не лише перевіряти дійсність того чи іншого факту, але і запобігати поширенню фейкової інформації. Замість того, щоб ставати ланкою цього бракованого ланцюжка, потрібно розірвати його і надавши спростування, створити зворотній ефект.
ВідповістиВидалитиПоділяю вашу думку. Навіть дорослі люди часто поширюють інформацію, яка є фейком. І зовсім не замислюються, що тим самим стають інструментом формування спотвореної уяви про ті чи інші події або явища. Дякую вам за вашу реакцію
ВідповістиВидалитиАвтор переконливо позиціонує школу як простір формування інфомедійного імунітету, де учнів цілеспрямовано навчають розпізнавати правду та протидіяти маніпуляціям у різних освітніх профілях. Практична інтеграція фактчекінгу в профільні дисципліни демонструє ефективність медіаосвіти як наскрізної компетентності, що перетворює школу з джерела знань на середовище розвитку критичного мислення й відповідального громадянства.
ВідповістиВидалити