Стаття є актуальною та концептуально значущою, адже розкриває роль риторики й комунікативної складової предмета «Українська мова» у формуванні компетентного випускника профільної школи. Авторка переконливо обґрунтовує значення розвитку мовленнєвої культури, критичного мислення та навичок ефективної комунікації як ключових для особистісного й професійного самовизначення учнів. Вдале поєднання теоретичних положень із практичними методами роботи сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей відповідно до вимог Нової української школи. Представлений досвід є методично цінним і може бути успішно використаний у практиці вчителів української мови та літератури профільної ланки.
Стаття присвячена надзвичайно актуальній проблемі сучасної освіти — формуванню комунікативної та риторичної компетентності учнів профільної школи в процесі вивчення української мови. Особливу увагу приділено ролі риторики як засобу формування критичного мислення, мовленнєвої культури, уміння аргументовано висловлювати власну позицію та вести конструктивний діалог. Авторка акцентує на тому, що саме профільна школа створює сприятливі умови для поглибленого розвитку мовленнєвих умінь, необхідних майбутньому фахівцю. Загалом стаття є змістовною, логічно структурованою та актуальною.
Стаття присвячена надзвичайно актуальній проблемі сучасної освіти — формуванню комунікативної та риторичної компетентності учнів профільної школи в процесі вивчення української мови. Особливу увагу приділено ролі риторики як засобу формування критичного мислення, мовленнєвої культури, уміння аргументовано висловлювати власну позицію та вести конструктивний діалог. Авторка акцентує на тому, що саме профільна школа створює сприятливі умови для поглибленого розвитку мовленнєвих умінь, необхідних майбутньому фахівцю. Загалом стаття є змістовною, логічно структурованою та актуальною.
Стаття Тетяни Кондратенко переконливо аргументує провідну роль предмета «Українська мова» у профільній школі як ключового чинника формування комунікативної, риторичної та академічної компетентностей старшокласників. Авторка вдало поєднує теоретичні положення з практичними аспектами навчання, зокрема через опис форм роботи, орієнтованих на активну мовленнєву діяльність учнів, чітко окреслює педагогічну місію вчителя української мови як, наставника й модератора дискусії, діалогу, що створює безпечний простір для розвитку мовленнєвої впевненості кожного учня. Стаття має високу теоретичну й практичну значущість, робить помітний внесок у розвиток методики навчання української мови в профільній школі.
Дякую. Приємно усвідомлювати, що порушені в статті питання формування мовленнєвої впевненості та активної комунікації здобувачів освіти є актуальними й значущими для колег.
Стаття є актуальною та відповідає сучасним пріоритетам реформування освіти. Авторка обґрунтовано розкриває значущість української мови у профільній школі як інструменту формування комунікативної, риторичної та громадянської компетентностей здобувачів освіти.
Матеріал вирізняється логічною побудовою, науковою виваженістю та практичною спрямованістю. Цінним є акцент на риториці й академічній комунікації як основі успішної соціалізації та професійного становлення випускника, а також визначення ролі вчителя у створенні комунікативно безпечного освітнього середовища.
Стаття підкреслює стратегічну роль предмета «Українська мова» у профільній старшій школі як інструмента формування риторичної та комунікативної компетентності випускника. Авторка обґрунтовує, що розвиток мовленнєвої культури, критичного мислення, академічної комунікації та медіаграмотності є фундаментом успішного навчання, професійної діяльності та громадянської участі. Особливу увагу приділено практичним формам роботи: усні проєкти, дебати, рольові ситуації, медіапродукти та міжпредметні інтеграції, що дозволяють поєднувати мовну підготовку з цифровими й громадянськими компетентностями. Стаття підкреслює ключову роль учителя як організатора безпечного й продуктивного комунікативного середовища, наставника й модератора, що сприяє формуванню відповідальної, аргументованої та соціально-активної особистості. Матеріал є практично орієнтованим і демонструє, що профільне вивчення української мови забезпечує системне формування компетентного випускника, здатного ефективно комунікувати в академічному, професійному та громадському контекстах.
Дуже цінно, що розкриті ідеї підкріплені не лише теорією, а й власним практичним прикладом роботи консультантки КУ «МЦПРПП КМР», яка щоденно працює з учителями в реальному освітньому контексті. Саме така жива, професійно прожита позиція робить розмову про комунікативну компетентність переконливою, сучасною й потрібною школі сьогодні. Це той випадок, коли експерт не декларує зміни, а показує їх у дії — і цим надихає. Дякую, Тетяно Петрівно.
Стаття є вагомим внеском у професійний розвиток педагогів, оскільки окреслює сучасне бачення ролі вчителя української мови як організатора комунікативного освітнього середовища в профільній школі. Запропоновані підходи до формування риторичної й академічної комунікації сприяють підвищенню методичної культури педагогів та розвитку їх готовності працювати в компетентнісній моделі освіти НУШ.
Дякую пані Тетяні за цікаву та актуальну статтю. Значну увагу звернено на важливість формування конкурентноспроможного випускника, компетентного та такого, що вміло володіє культурою усного й письмового мовлення. здатного чітко обгрунтувати свою думку, критично оцінити та обробити інформацію.
Стаття є актуальною та концептуально значущою, адже розкриває роль риторики й комунікативної складової предмета «Українська мова» у формуванні компетентного випускника профільної школи. Авторка переконливо обґрунтовує значення розвитку мовленнєвої культури, критичного мислення та навичок ефективної комунікації як ключових для особистісного й професійного самовизначення учнів. Вдале поєднання теоретичних положень із практичними методами роботи сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей відповідно до вимог Нової української школи. Представлений досвід є методично цінним і може бути успішно використаний у практиці вчителів української мови та літератури профільної ланки.
ВідповістиВидалитиДякую. Надзвичайно цінно усвідомлювати, що порушені ідеї відгукуються, і маю сподівання, що вони можуть бути корисними в реальній освітній практиці.
ВидалитиСтаття присвячена надзвичайно актуальній проблемі сучасної освіти — формуванню комунікативної та риторичної компетентності учнів профільної школи в процесі вивчення української мови.
ВідповістиВидалитиОсобливу увагу приділено ролі риторики як засобу формування критичного мислення, мовленнєвої культури, уміння аргументовано висловлювати власну позицію та вести конструктивний діалог. Авторка акцентує на тому, що саме профільна школа створює сприятливі умови для поглибленого розвитку мовленнєвих умінь, необхідних майбутньому фахівцю. Загалом стаття є змістовною, логічно структурованою та актуальною.
Стаття присвячена надзвичайно актуальній проблемі сучасної освіти — формуванню комунікативної та риторичної компетентності учнів профільної школи в процесі вивчення української мови.
ВидалитиОсобливу увагу приділено ролі риторики як засобу формування критичного мислення, мовленнєвої культури, уміння аргументовано висловлювати власну позицію та вести конструктивний діалог. Авторка акцентує на тому, що саме профільна школа створює сприятливі умови для поглибленого розвитку мовленнєвих умінь, необхідних майбутньому фахівцю. Загалом стаття є змістовною, логічно структурованою та актуальною.
Дякую
ВидалитиСтаття Тетяни Кондратенко переконливо аргументує провідну роль предмета «Українська мова» у профільній школі як ключового чинника формування комунікативної, риторичної та академічної компетентностей старшокласників. Авторка вдало поєднує теоретичні положення з практичними аспектами навчання, зокрема через опис форм роботи, орієнтованих на активну мовленнєву діяльність учнів, чітко окреслює педагогічну місію вчителя української мови як, наставника й модератора дискусії, діалогу, що створює безпечний простір для розвитку мовленнєвої впевненості кожного учня. Стаття має високу теоретичну й практичну значущість, робить помітний внесок у розвиток методики навчання української мови в профільній школі.
ВідповістиВидалитиДякую. Приємно усвідомлювати, що порушені в статті питання формування мовленнєвої впевненості та активної комунікації здобувачів освіти є актуальними й значущими для колег.
ВідповістиВидалитиСтаття є актуальною та відповідає сучасним пріоритетам реформування освіти. Авторка обґрунтовано розкриває значущість української мови у профільній школі як інструменту формування комунікативної, риторичної та громадянської компетентностей здобувачів освіти.
ВідповістиВидалитиМатеріал вирізняється логічною побудовою, науковою виваженістю та практичною спрямованістю. Цінним є акцент на риториці й академічній комунікації як основі успішної соціалізації та професійного становлення випускника, а також визначення ролі вчителя у створенні комунікативно безпечного освітнього середовища.
Дякую
ВидалитиСтаття підкреслює стратегічну роль предмета «Українська мова» у профільній старшій школі як інструмента формування риторичної та комунікативної компетентності випускника. Авторка обґрунтовує, що розвиток мовленнєвої культури, критичного мислення, академічної комунікації та медіаграмотності є фундаментом успішного навчання, професійної діяльності та громадянської участі. Особливу увагу приділено практичним формам роботи: усні проєкти, дебати, рольові ситуації, медіапродукти та міжпредметні інтеграції, що дозволяють поєднувати мовну підготовку з цифровими й громадянськими компетентностями. Стаття підкреслює ключову роль учителя як організатора безпечного й продуктивного комунікативного середовища, наставника й модератора, що сприяє формуванню відповідальної, аргументованої та соціально-активної особистості. Матеріал є практично орієнтованим і демонструє, що профільне вивчення української мови забезпечує системне формування компетентного випускника, здатного ефективно комунікувати в академічному, професійному та громадському контекстах.
ВідповістиВидалитиДуже цінно, що розкриті ідеї підкріплені не лише теорією, а й власним практичним прикладом роботи консультантки КУ «МЦПРПП КМР», яка щоденно працює з учителями в реальному освітньому контексті. Саме така жива, професійно прожита позиція робить розмову про комунікативну компетентність переконливою, сучасною й потрібною школі сьогодні. Це той випадок, коли експерт не декларує зміни, а показує їх у дії — і цим надихає. Дякую, Тетяно Петрівно.
ВідповістиВидалитиСтаття є вагомим внеском у професійний розвиток педагогів, оскільки окреслює сучасне бачення ролі вчителя української мови як організатора комунікативного освітнього середовища в профільній школі. Запропоновані підходи до формування риторичної й академічної комунікації сприяють підвищенню методичної культури педагогів та розвитку їх готовності працювати в компетентнісній моделі освіти НУШ.
ВідповістиВидалитиДякую пані Тетяні за цікаву та актуальну статтю. Значну увагу звернено на важливість формування конкурентноспроможного випускника, компетентного та такого, що вміло володіє культурою усного й письмового мовлення. здатного чітко обгрунтувати свою думку, критично оцінити та обробити інформацію.
ВідповістиВидалити